Гай зелененький, у спогадах моїх,
До колін трави, там повно дітлахів,
Яскраве сонечко, пісні солов`я,
Я, мов літаю й летить думка моя.
Всі босоногі, із ляльками грались,
Щасливі миті, все по житті мчались,
Скрізь сміх лунав, тут вже м`ячик крутився,
Заб’ють гол хлопці, народ веселився.
І ґелґотали гуси. Йшли купатись,
Моє дитинство прагнуло погратись,
Поряд ставочок, жабки хлюп- хлюп та хлюп,
У воді ноги, аж захоплює дух.
Від задоволення..Спина у рясці,
Хвала дитинству, воно мов у казці,
То справжнє щастя, оттакою бути,
Як не радіти? Чи й можна забути.
Вітрець легенький, враз сполохав думки,
Хай знов полину, я у них залюбки,
Зачекай час! Прошу швидко не лети!
14.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2017
автор: Ніна Незламна