Я вже незнаю, коли питають,
Де тута правда , а де ні,
Ті плачуть , ті співають-
Бож Україна у вогні.
Який дурний оце сказав :
Що головне - то євробачення,
До біса всіх я їх послав,
І в тім чеслі і телебачення.
Не можу знову зупинитися,
І вам кажу , пишу-
Відкрийте очі і дивітеся,
Побійтесь Бога я прошу...
Не знаїт ви що дієте ,
І істину просту ,
Невже зовсім не розумієте,
Не ту ви ставите мету.
Мета у біса лиш одна -
Не хоче землю полишати,
Кінець прийде і сатана,
Не зможе керувати...
А люди виживуть лиш ті,
Хто бореться з собою,
І світло буде у житті,
Ми попрощаїмся з журбою.
Нічого люди ми не вдієм,
Прийдеться крові ще пролити,
Молитись навіть ми не вмієм,
І праведно життя прожити.
Скажу я просто, хоч не вміло :
Бог праведних прикриє,
Не для усіх це зрозуміло,
А Божа ласка уже діє.
Схиляю голову свою,
Перед тобою Боже,
І знов прошу , тебе молю,
Пробач й мені як можеш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2017
автор: Рибанчук Микола