Із холодного травня – в жар,
Із високих думок – в спокусу.
Із любові зійшла іржа,
Без ножа
знову ріже душу.
Не промовлю слова п’янкі.
Не посмію тебе торкнутись.
Будеш в’язнем чужих рядків,
Але вільним.
Не спий отрути
Із трояндово-пряних рим,
Із чарівних озер Пегаса.
І для мене лишись ніким –
Тільки пилом
на крилах часу.
Серце-жертва – на олтарі.
Муза рветься, та слів бракує.
Із гарячих рядків у гріх
Не впаду я…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2017
автор: Лілія Ніколаєнко