Весна буяє в квіті-первоцвіті,
А навкруги мете, мете лапатий сніг.
Чи це зима? Чи це дорога в літо?
Усе перемішалось в цій весні.
А цвіту всіяно довкіль, неначе снігу.
А чи то сніг? А чи то квіт рясний?
І вже не видно квіту-первоцвіту -
Його засипав цей весняний сніг.
Невзмозі сонце розсипати позолоту -
Довкіль не розрізнить де квіт, де сніг.
Хто збаламутив цьогоріч погоду?
А чи заквітне вдруге той весняний квіт?
Весна буяє в квіті-первоцвіті,
Від краю неба квіту до землі.
Зажди, зажди, не треба уже снігу,
Дай, небо, бути вже весні!
Тетяна Гриндула 20 квітня 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733457
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.05.2017
автор: Гриндула Тетяна