То ще не все, матусю,
Роки беруть своє…
Я по житті боюся,
Втратити Вас - святе.
Знаю, що й ми не вічні,
Діти після батьків.
Але мені не звично
Втратити стариків…
Як мені далі жити,
Зможу без Вас, чи ні?
Час маю розділити
З поглядом вдалині.
Ще Вас колись побачу,
Де поселив Вас Бог.
Я тоді не заплачу,
Будемо знову вдвох.
А поки тільки пам'ять,
Спогади і літа.
Зорі мене не манять,
Мамцю, моя свята!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733574
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.05.2017
автор: Віталій Назарук