Колиб по молодості знати,
Як правильно вчинити,
Яку дорогу нам обрати,
І як житя своє прожити.
Тодіб я менше помилявся,
Хоча я не жалію,
Не раз я падав підіймався,
Але завжди я мав надію.
Колиб по молодості знав,
Що далі мене жде,
Чи цю дорогу я обрав,
Куди вона мене веде.
На цьому сам себе ловив,
І знову-знову помилявся,
Навіщо так тоді вчинив,
Сказав, зробив - не розібрався.
Не раз приходилось грішити,
По совісті сказати,
Не вмію я інакше жити,
Про це і хочу написати.
І совість мучила мене,
Значить вона була,
Бува аж в грудях підіжме,
І це не просто так слова.
Колиб по молодості знати,
Про зло - що несуть люди,
І завжди вміти відрізняти,
Де те добро - бож зло повсюди.
І як боротися із ним ,
Добро всеж переможе,
І стане рідним не чужим,
Господь нам допоможе.
Завмер лише я на хвилину,
Щоб молодість згадати,
І в добру пору чи лиху хвилину,
Потрібно дальше мандрувати.
Дорогою життя іти,
На місці не стояти,
Де загубити . де знайти,
Колиб по молодості знати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2017
автор: Рибанчук Микола