Коли плаче кохання,
Не втирай йому сльози брехнею.
Гіркувате мовчання
В келих смутку ти не доливай.
Зупини крик вагання,
Щоб не йшло воно сліпо стернею.
Коли плаче кохання —
В чорний одяг його не вдягай.
Проспівай йому пісню,
Що минається все в цьому світі,
Не було б тільки пізно —
Не закреслюй усе, що було.
Хай думкам надто тісно —
Розкида у душі розпач сіті,
Не проси його слізно —
Не буває він чистим, мов скло.
Переплаче кохання...
І щасливо тобі усміхнеться,
Й не закреслить того, що було.
Вже не чути вагання
І в душі твоїй знов озоветься
Те, що ніби уже й не жило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2017
автор: Радченко