ПАТРІОТИЧНІ
ВИСЛОВИ, ЦИТАТИ І АФОРИЗМИ
АНДРІЯ РОГУЛІ
Моя Вкраїно, ти – чарівно-милий край,
Безмежна втіхо, ти – для мене наче рай.
Без України й хвилі я не зможу жити,
До скону буду я її боготворити…
Вкраїнська рідна мова – чарівна, чудова й мила,
Вона для мене, мов повітря, незбагненна сила.
Бандера – нації герой і України,
Його ім’я у світі – непоборні стіни.
Бандерівцями називає нас москаль,
Мені народ російський дуже-дуже жаль...
Ув Україні недоторканих не буде,
Відповідальність кримінальна до облуди,
І зміни на віки у краю нашім будуть,
Суддя чи Президент – усі підуть до суду…
Так хоче Бог й країни люд цього благає,
Неправда влади нас усіх лишень вбиває…
Вже скоро-скоро зміни будуть йти зі Львова,
Бо я здержу і Богу, й людям дане слово.
Всім “патріотам” я наручники надіну,
У Батьківщині ми нову введемо зміну...
Ніхто й ніщо у світі їх не вбереже,
І треба буде повернути все чуже.
Чому над Україною сердилось небо?
Чому чиновники поводяться ганебно?
Борітеся – поборете, нам Бог помагає,
Бо від нас Він правди й сили вже довго чекає.
Моя країна – Україна!
Тепер моя земля – в руїнах.
Ввійшов диявол у Вітчизну,
В народу забагато тризни.
В народних душах вся держава ,
Як в краї запанує право.
Чому наш люд від вас страждає паразитів…?
Чому набрали ви багато так кредитів…?
Чому ж у вас зростає бізнес на війні,
Високій ще й в нелюдській, і страшній ціні…?
Чому народ наш помирає за Вкраїну?
У владі маємо отруту ми зміїну.
За ґрати вам потрібно, “любі мафіозі”,
Коли вже ваші дні у Бога на порозі.
Вкраїна процвітати буде без тривог,
Допомагати буде нам усім сам Бог…
Стародавній народ – українці
І одвічна вкраїнськая мова.
І доземний уклін нашій жінці,
Берегині роду людського.
Зажурилась Україна – така її доля!"
Заганяє москалик в ярмо і неволю.
Україну лякає – її не злякати,
А московська орда мусить з Сходу втікати!
"І цар-батько володя" московію має,
Нехай краще про свої ще народи – подбає!
До землі він захланний – земля й поховає
І про нього з зневаги ніхто не згадає!
“Тобі добре, мій народе, бо в тебе є хата.”
“Тобі благо, що у хаті є з ким розмовляти.”
Твоя рідна Україна добром всім багата,
Не дозволяй свою матір більш шматками рвати!
В своїй хаті своя правда, і сила, і воля.“
Наш народ терплячий, така його доля,
Не здолає нас москаль – з нами Бог і віра.
І не буде в Україні московського звіра.
Нападати не можна на мову народу,
І тим нападом робиш собі більшу шкоду.
Народ встане й поховає владу сьогодення,
Наші сльози, і терпіння додали натхнення.
Любити рідну мову треба так, як любите ви Бога,
Бо мова – це і серце, й кров , й душа людини.
Без мови – у душі тривога і неправильна дорога, –
Любов до Бога, мови й Батьківщини – все єдине!
Вкраїна обрана у світі
За повеліннями Творця.
Про Нього ці слова привітні,
Відкритий рай людським серцям.
Я зрозумів, що правди не буває без неправди,
Нікому не пробачу я на батьківщині зради.
Уся брехня у владі до країни – люте зло.
Надалі так не буде, як тепер усе було…
Невігластва у влади більш не буде для народу, –
А за недоліки потрібно всім відповідати,
Бо Україна – матінка козацького є роду, –
І не дозволить можновладцям неньку розкрадати…
Набридли всім людям ці мінські угоди,
А у полі на Сході все рвуться снаряди.
Без мови ти неповноцінна й другорядна є людина, –
Відстоюй незалежність й рідну мову, як своє життя.
Одвічну українську мову й кров ти маєш у судинах, –
Без мови на землі ти як мале дитя без відчуття,
Без неї рідної, Людино, відійдеш у небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2017
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович