Душа, мов квітка весняна,
вона розпуститься так ніжно,
знов буде у душі весна
погожа, тепла і привітна.
Закінчаться зимові бурі всі
і стихнуть на душі тривоги,
це ходить по землі весна,
тривог позбудеться в дорозі.
В яку дорогу ступиш і підеш,
це лише тобі вибирати,
але для кожної із них
можливості потрібно мати.
Свобода – ось, що найдорожче,
бажання, втілена можливість,
якщо бажання розвиватись
утілюється у дійсність.
Вона невидима й п’янка,
коли совка скидаєш пута,
а ще привітна, як весна,
і для майбутнього розкута.
Відповідальність збільшить? Так,
за те, що робиш і що буде,
коли завжди з тобою, враз
і можеш бути чутним.
Слабким буває голос одинокий,
він не загубиться, якщо відразу
душа звучить у світі знов,
з нею весна і ми разом…
9.04.2017.
Поле на Дністрі (фото: Леонід Тіт).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733715
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2017
автор: Светлана Борщ