***
Зима й по тебе прийде, щоб колись
ти інтеграл взяла останнім віршем...
За все подякуй Богу. Навіть більше —
радій комашці, сонцю! І молись.
Твою зневіру радощі зітруть,
душа твоя — валіза , повна втоми.
Весна буяє — панувать живому!
Думки тягучі — небезпечна ртуть.
Шукаєш мовчки милиці для мрій
і вносиш їх до списку преференцій...
І сонце сходить у твоєму серці,
бо цей травневий день, — як супокій.
травень 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733744
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2017
автор: Надія Позняк