Можливо колись ми загинемо,
Можливо колись нас забудуть,
Можливо колись не настане
І залишимось жити на далі.
Можливо колись не настане
Та залишимось ми не самі.
Все повтореться наче учора,
Повернеться як вчора - сьогодні.
Ми залишимось наче й живими,
Але житиме лиш оболонка душі.
А душа як в легенді казковій
Полетить у незвіданий край.
А душа як в легенді казковій,
Цю планету залишить на завжди
Та залишимось жити на далі
Та залишиться лиш оболонка.
Ми загинем ніхто не згадає- я знаю
І можливо колись нас забудуть,
Та можливо колись не настане
І залишимось жити на далі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733766
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2017
автор: Попов Євгеній