ВИСЛОВИ, ЦИТАТИ
І
АФОРИЗМИ АНДРІЯ РОГУЛІ
Нашепотів мені буренний вітер,
Як Україну я свою люблю,
Немає кращої країни в світі,
Якій жертовні подвиги зроблю!
Чудові у природі пори року,
Вони в душі плекають в небо кроки.
Не проганяй від мене, вітре, тишу,
Тебе прошу, я буйний навесні.
Розносить стривожений вітер,
По небу заплакані хмари.
Надворі вечір й небо плаче,
А я одна – на чужині.
Поети в ньому – це сім’я,
В якій моє уписане ім’я.
У нашім Львові – українська мова,
Дзвінка, прекрасна і чудова!
Нема правдивого у тебе, мила, слова,
Але, на справді, слова твої – це лиш полова…
Недоліків у сонця не буває,
Бо бачить і зігріває нас усіх воно.
Не можна шкодити людині,
А шкода, завдана в житті, – велике зло.
Смачною їжу зробить голод,
Якою б вона не була.
Якщо ти мудрості не маєш,
То вчись не вчись – усе пусте.
Вже вітер тихо шепче уночі,
Мов просить – друже, почекай.
Ніщо шкідливіше не може бути за людину,
Що володіє найскладнішими науками:
Заволодівши грішними розпуками
Її знання без серця доброго зведуть у домовину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2017
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович