Мороз і квіти.

Після  морозів  і  дощів  туман  упав  на  землю.
Небесний  знак-минула  вже  біда.
Не  прийде  знов  небесне  лихоліття.
Не  забере  народжене  життя.

Після  обіду  вигляне  вже  сонце.
Зігріє  землю,квіти  в  квітниках.
Дерев  зелене  листя  почорніле
забудеться  немов  в  жахливих  снах.

Мороз  життя  вбивав,що  лиш  розквітло.
Кров  випивав  з  дерев,що  розвіли.
Садів  рожеві  квіти  почорніли.
За  ніч  одну  він  наробив  біди.

Куди  подівся  теплий  вітер  з  півдня?
Північний  вітер  владу  захопив.
Не  пожалів  нікого.Мов  розбійник
прийшов  вночі  і  двері  відчинив.

Дерева  всі  від  горя  почорніли.
Мов  матері,що  втратили  дітей.
Ще  вчора  всі  вони  життю  раділи.
І  що  робити  бідним  їм  тепер?

Та  гнів  не  вічний  неба.Знов  туман
упав  на  землю  білим  одіялом.
Заплакані  дерева  тихо  сплять.
Нехай  присниться-біль  той  був  обманом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733846
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2017
автор: zhmerinchanka