Не я іду за часом.
Він мене
Розмитою скуделлю опливає…
Вже по коліна вгрузла,
я чекаю
Коли ж то сель важкий до поясу утне.
Не я іду за часом.
Він гряде
Моїм обличчям. З’явища і люди,
Не дбаючи, згадаю чи забуду,
Майнують встріч ізнов,
як лист в осінній день.
Не я іду за часом.
Він спада
Мені на лоно перстію пахкою.
І не вдавившись мною як такою,
Прошарок з плоті
всмак
неквапом
тлить руда...
Вільний переклад твору пані Вікторії Роше.
Оригінал: https://sites.google.com/site/victoriaroshe/v-dnevniki-v-dnevniki/a-ne-idu-po-vremeni
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733861
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.05.2017
автор: Еkатерина