Це була вона... Здавалось добра
Тітка в чорному плащі
Спостерігала тихо й наче кобра
У душу вдерлась й забрала навік.
Це була вона... Здавалось просто
Свічка, що стояла на вікні,
Аж раптом згасла і немов би монстр
Забрала світло рідної душі.
Це була вона... Здавалось радість
Бачити і відчувати світ,
Який неначе впав у чорні фарби.
Залишився вінок і вічний біль.
Це була вона... Здавалось? Була!
Цей чорний плащ, ця свічка і вінок.
Залишила нам пам’ять й мов акула
Тебе забрала смерть... В горлі – комок!
Пам'яті Laughing girl
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73389
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.05.2008
автор: СтЕрФФочКа