Вчитель – це людина, що навчає;
Це наставник, він знання багато має;
Це є батько, що поради роздає;
Це є мати, що любов’ю огортає;
Це сестра з надією на клас;
Це є брат вимогливий до вас;
Також це друг, що витягне з біди,
З ним не легко, але весело завжди.
Вчитель фізики, все будучи свідомий,
Він є близький й багатьом відомий,
Він рухає в перед світи.
Без нього тяжко людям розцвісти.
Без цього «шизика» і дивного знавця
Науки, що не буде і кінця,
Було би тяжко людству розвиватись,
Не знаючи куди їм оглядатись.
Про вчителів в майбутньому колись
Казатимуть: «що такі велись…
Що були люди це, й не були ідеальні
І трохи заклопотані й банальні»
А дехто говоритиме про міфи
З такою зверхністю, що ми є зараз скіфи,
Що фізики ці були примітивні,
І ще уроки їхні були дивні.
Що ще не мали стабільної програми,
В урок не вводили 3D голограми,
І не гралися з дітьми у всесвіт,
Де кожен міг створити власний світ.
Щоб учень бачив, як все розгорталось
І як поєднувалось, літало,оберталось,
І як усе єднається з усім
Повинен вчитель проводити екстрим.
А років через двісті це можливо,
Хоч зараз, може здатися, це диво:
Через потужні комп’ютерні програми,
Уроки фізики в 3D голограмі.
А вчитель це наставник, це творець.
Він фізик, програміст і він митець,
Конструктор він і суперархітектор
І мілі й мікро всесвіту директор,
І математик він і він лінгвіст,
Із оптимістів й песимістів – реаліст.
Із коливальної струни він зробить чудо,
І вимальовує картини з бруду,
А сяйва робить суто із води.
З його уроків не хочеться іти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733930
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.05.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович