Заснула поруч. Калачем тебе
в простягнутих руках несу до ліжка,
умощую, неначе в піч, щоб трішки
пахущий підрум’янився хлібець;
…та, духовитим зваблена теплом,
до тім'я мускусного прикладусь побіжно
й побачу, відхиляючись,
притьмом
розкрите очко, що проказує немов,
що пекар з мене незугарний, хоч і ніжний.
Переклад твору пані Вікторії Роше.
Оригінал: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194950, XVI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734000
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.05.2017
автор: Еkатерина