А я слово "Устя"
завивала в хустя.
Устя -- у хустині,
в вишитій свитині:
-- А я собі Устя,
Устя - Златоустя!
Рученькі біленькі,
устонька пухкенькі.
З Божого облатка,
з чистого із златка ...
От така я Устя,
Устя - Златоустя!
Медом розтечуся,
Богу помолюся --
злотими устами,
гожими літами ...
... Гомоніть струмочки:
гарне ймення в дочки!
Задзвоніть дзвіночки,
гарне ймення в дочки!
На яри й лісочки,
за тини й тиночки:
що за гарне ймення
у моєї дочки!
[i](Зі збірки "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2003)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734106
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.05.2017
автор: Сіроманка