***
Коли на тебе скачуть люті пси
і норовлять до крові укусити -
ти не терпи цього, не тишся і не спи,
таким не треба тихістю годити.
Таким вартує дати по чолу,
та так, щоби зо місяць скавуліли,
бо знов калічитимуть душу, й не одну,
та ще й на чорне говорити, що то біле.
І ти не бійся, що дасиш відпір
а потім будеш наслідки збирати,
якщо в людині оселився лютий звір -
не треба тому звіру потурати.
Не треба пригинати голови,
і Боже збав ставати на коліна,
не боячись нічого, в очі говори
собаці те, що є направду вірним.
І дай позауш так йому хоч раз,
аби уже не багнув і гарчання,
аби урешт собі затямив на всяк час,
що ницості не буде потурання!
18.05.17 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734118
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2017
автор: Леся Геник