Ми приходимо та йдемо,
Ми лиш гостІ для життя,
Озирнемося й знайдЕмо
ЯкІсь власнІ відкриття.
Треба знати всІ науки
ЗрозумІти щоб цей свІт
Й долю взяти в своЇ руки,
В небо здІйснити полІт.
СпІлкування ще й вороже,
Війни, мир І забуття
На дикунство все це схоже,
Так марнуємо життя.
Хто багатий той радіє
А страждає лиш бІдняк,
Зерна розпачу вІн сІє,
Все в життІ йому не так.
Бо подІлено на завше
Хтось багатий, а хтось нІ,
Діти житимуть вже краще,
Віримо в останнІ днІ.
Ми приходимо та йдемо,
В кожного своя є мить
Й кожен зробить це окремо,
Вдруге бІльше нам не жить.
14.05.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734138
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2017
автор: Георгій Грищенко