По росі холодній ранок,
Мов дитя, дрібненько біг.
Небо одягнув в серпанок
І спочити в трави ліг.
Розлилася тиші ніжність,
А тендітна, мов кришталь.
І всміхнулась раптом вічність,
Що ховалась в пастораль.
Вітер бавився в садочку —
Гілочки злегка гойдав.
Травень вишиту сорочку
Кожний ранок одягав.
Із хмариночок орнамент,
З квітів, з зелені лісів.
...І на вічності пергамент
Тихо ліг букетик слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734241
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2017
автор: Радченко