Яке прекрасне почуття любов!
Воно не постаріє й не зів’яне.
Воно бентежить душу полум’яно
і серце пестить чи шматує в кров…
Любов не гасне і не іржавіє,
горить, палає, піниться вогнем.
Вона блаженство і сердечний щем,
остудить в спеку й в холоди зігріє!
Любіть, любіть, кохайте навзаєм,
безмежно, чисто, жадібно і ніжно,
як в квітні вишня казку білосніжну
для насолоди нам і радості дає.
20.05.2017
* За мотивами відгуку Елеонори Грабовецької на мій твір „Ненамальований портрет“ і їй же з вдячністю присвячується.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052006972
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2017
автор: Олександр Мачула