Про що ми мріємо, куди ми йдемо?
Які перепони чи знаки за поворотом знайдемо?
Екрани твердять, що треба свій шлях знайти,
Але як зрозуміти, хто з усіх варіацій – ти?
Доріг і стежинок безліч, суцільний хаос,
Ми – як подорожні, завмерлі над морем туману.
Чи що ж напевне ми на цьому світі знаєм?
І чи не є наші мрії самообманом?
У безпорадному розпачі тягнемо руки
До тих, кого любим, від кого чекаєм відради,
А над головами вже кружляють круки –
Відповіді не існує в цьому світі зради.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734370
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2017
автор: Емілія Венго