Заганяв на небо вітер
хмари сивочолі
та хилив над Бугом верби
зелені, розлогі.
Тече Буг Південний сивий,
кручі обминає
і глибокими водами
береги єднає.
Берег правий височіє,
скелі над водою,
не зупинять тополеньки
літ вітрів тривожний.
А що другий берег лівий
низький та пологий,
дивилися старі верби
у русло глибоке.
Повноводний Буг Південний
кручі обминає,
віє вітер над полями,
пшеницю хитає.
Дозріває пшениченька,
волошки синіють,
а над ними навкруги
небеса ясніють.
Це навколо Вінниччина
понад Бугом квітне,
у букеті солов’їнім
краса примножиться.
8.05.2017.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734438
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.05.2017
автор: Светлана Борщ