Розірваний надвоє темний обрій,
А потім грім ударив із небес.
І дощ влупив холодний і недобрий,
І розпочавсь розбурханий процес…
Бив журавель відерцем об колодязь,
Старечий ясен скрипи слав у ніч,
Немов хотів на двоє розколотись…
І навіть сич сховав в дупло свій клич.
Розбігся вітер, рвав замок на дверях,
Пінилась щойно скошена трава.
Було тепло лиш в хаті, де вечеря,
По «телеку» Висоцький щось співав.
А потім стихло все і ніч заснула,
З’явивсь в нічному небі зорепад.
Остання блискавиця полоснула
І тиша повернулася назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734520
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.05.2017
автор: Віталій Назарук