Кружля у небі над ліловим гіллям
Співочий чорно-чорний восьминіг.
І тисяч мрій, що прокляті безсиллям
Ютяться в нього боязко між ніг.
Він – лиш уява, мрії – лиш уява.
Фантазії, ілюзії, міраж.
А раптом хтось, ну, просто для забави,
В реалію оберне цей фураж.
Кістлявий дух, кістлявий небокрай
Засіяний розлогим голим віттям.
«Цвіти, стелися, мріє, виростай!» -
Плекає восьминіг свої угіддя.
І ти плекай, твори нову історію,
Як у трактаті писано століть.
Створи науку й молоду теорію,
І не страхайся, що буде боліть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734539
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2017
автор: Крісті К.