Єва точно знала:
все одно надкусить...
Бо таке принадне
яблуко спокуси...
Надкусив...
О, небо!
Тіло враз спалилось
й схлипнуло в екстазі –
і нектар полився
через віри край...
Єва затремтіла –
попереду муки...
Адам затрусився –
ось де справжній рай!
І з тих пір Адаму
спокою немає:
він уже не Єву –
яблуню шукає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734604
Рубрика: Гумореска
дата надходження 22.05.2017
автор: Valentina