Віє вітер над гаями,
листочки зриває,
чом у тебе, дівчинонько,
сум в очах триває?
Не співаєш, не танцюєш
і не усміхнешся,
яка туга сидить у серці
і не забереться?
Сумувала дівчинонька
та й пішла до хати:
нема її миленького,
нема, не видати.
Ой, поїхав на війноньку
далеченько милий,
обіцявся, що милую
любитиме щиро.
Він поїхав у край далекий
у війську служити,
казав милий, що дівчину,
буде він любити.
Ой, чи любить, чи не любить,
нехай повернеться,
через нього у дівчини
туга в серці в’ється.
Не хвилюйся, дівчинонько:
озоветься милий,
свою милу дівчиноньку
любитиме щиро.
Передасть привіт миленький
та ще і родині,
бо на сході він далекім
служить Україні!
Текст пісні.
21.05.2017.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734610
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2017
автор: Светлана Борщ