У сірості буднів є користь, бо свято
яскраве, гаряче набридне невдовзі,
бо ж те, що надміру і те, що занадто
одноманітністю випалить зовсім.
У сірості злагода, в сірості спокій,
У сірому кольорі правда життя.
Між білим і чорним, вузьким і широким,
мілким і глибоким, є скуток злиття.
Я сірий люблю - квінтесенцію будня,
а ще зомліваю як в сірім убранні
ідеш, наді мною вершиш правосуддя.
Суди. Я найтяжче прийму покарання.
23.05.2017
Навіяно судовим форумом і його кольорами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734637
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.05.2017
автор: Роман Глєбов