Там під лісом, під лісочком,
Три тополі, три вербички,
Тече річка та й струмочком,
Загубила черевички.
Лише вчора воду брала,
Назбирала букет квітів,
Так раділа й ноги мила,
Так чекала, кращий в світі.
Та не вийшло, як гадалось,
Сонце хмари затулили,
І навколо все здригалось,
Вороги все захопили.
Рідну землю, мою стежку,
По якій з милим ходила,
Розбомбили нашу кладку,
Там кохала і любила.
Снаряд влучив, проклятущий,
У вогні, земля стогнала,
Пішов ворог, ой хитрющий,
Канонада - не змовкала.
Тече чорна у річку кров,
Черевички загубились,
Чому ірод, забрав любов?!
Адже вдвох, ми так любились….
Лютий 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2017
автор: Ніна Незламна