Зупини мене на порозі,
Мимовільним своїм :"Чекай!".
Хай це буде як надголосся,
Де розпука - як неба край.
Залиши мене до світанку,
Доки ще не помітно сліз.
Це не примха,не забаганка,
Це той потяг,що під укіс...
Тільки небо нас загальмує
Від падіння сліпих образ.
І лунатиме : "Алилуя!"
Від раптово щасливих нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2017
автор: Вадим Димофф