Поет я – бунтар й не боюся життя,
Не вправі поету стогнати.
Донести реальність гнилого буття…
На щиті мушу словом підняти.
Чужинці речу вам важливий комент,
В стражданні налитий мій колос.
В невільній державі, я вільний поет,
Тож вам не здолати мій голос.
Поет по життю, я люблю свій народ,
Заброді чужій не читатиму Оду.
Від предків у генах закладений код,
Тож вдача незгинна по Роду.
Я правду реальну для Стада несу,
З каміння виточую воду.
Викапую спраглим у спеку росу,
Не здам вам себе на догоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2017
автор: Дідо Миколай