Маленька книгарня заховалася у вузенькій малолюдній вуличці. Так близько від вулиці центральної, але все ж подалі від очей.
Це там, на головній вулиці повно магазинів з блискучими вітринами, що сліплять одягом, прикрасами, взуттям. Там горять вогні кав’ярень і ресторанів, що вражають пишнотою і поспішають вразити туристів. Там гамір і музика. Там все, чого можна побажати. Навіщо ж звертати?
У книгарні людей мало. Багато й не вмістилося б у тіснуватому приміщенні. Але ж тут так спокійно. Тут звуки приглушені, але кожна полиця ховає стільки світів, скільки не подарує жодна подорож. Тут слова не потребують голосу.
Це місце могло б подарувати більше, ніж можна собі уявити, але ж його ще треба знайти, як оазу в пустелі. Наче й не навмисно загублене, наче помітне, та все ж оминути простіше.
Та буває, якщо дуже пощастить, саме там, у маленькій книгарні чекає Доля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2017
автор: Траяна