Відчини тихенько двері
В світ чарівний, нелюдський
Вийде королева фейрі
Запитає: "Хто такий?
Золото, мабуть, ти хочеш
То до гномів, не до нас
А як фею заморочиш
Розуму позбавлю враз.
Не шукай у нас кохання
Смертний ти, та вічні ми
І солодощі-зітхання
Якщо чесно - до зими.
Ми холодні, серце камінь
Розбивати ніц не смій
Слухай, смертний, наостанок
Заздримо душі людській".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2017
автор: Varuna