Все приходить і проходить –
Осінь, літо і весна...
Сонце сходить і заходить,
Не вертаються літа.
Раз в людини є дитинство,
Одна юність золота,
Ще щасливе материнство
Й найрідніша сторона.
Мати є одна на світі, -
Ми від неї кров і плоть.
Одне сонце у зеніті,
Що нас гріє із висот.
Є одна Вітчизна-мати,
Один Бог на небесах.
Одне серце, треба знати, –
Є у грудях у всіх нас.
А світ вічний й нескінчений
Й не досяжний нам на зміст.
І хрещений й не хрещений
Є на ньому тільки гість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734930
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.05.2017
автор: Дашавський поет