Тихо-тихо у ліску,
Хто ж там плаче на пеньку?
Хто там хлипає пів дня?
Заблудилось зайченя.
Як за маминим хвостом
Бігли весело гуртом,
Гульк, аж мами вже нема!
Заблудилось зайченя.
Чи метелик пролетів,
Чи комар на носа сів?
Глянув, мами вже нема!
Заблудилось зайченя.
Дивиться в дерев пітьму,
Страшно в лісі одному,
Плаче, плаче вже давно,
Заблудилося воно.
Сестри-білочки з гілок
Виплели йому вінок,
Плаче, плаче все одно,
Заблудилося воно.
Пробігав тут їжачок,
Дав гостинця з голочок,
Всі втішають так, але
Заблудилося мале.
Раптом - мама із кущів!
І немов весь ліс розцвів!
Знов зібралася, ура!
Вся зайчихи дітвора.
31.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734968
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.05.2017
автор: Олександр Шевченко