Тобі я вдячна, ясночола Весно,
За те, що ранком окриляєш світ,
За сподівання, райдужні, воскреслі,
Дарунок неба – ластівки політ.
Тобі я вдячна, благодатне Літо,
За срібні ночі та розквітлі дні
І широчінь Дніпра, теплом зігріту,
Назавжди втішну не лише мені.
Коли хазяйка – золотиста Осінь,
Я вдячна їй за сонячну красу,
За те, що друзів зберегла я досі
Та добру пам’ять у душі несу.
Тобі я вдячна, фантастична Зимо,
За Рік Новий – принадну таїну,
Лірична казка квапиться незримо-
В закохані серця несе весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735022
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.05.2017
автор: Дніпрянка