Захар вчителькам посміхнися,
За те, що ти мав часом гріх.
Нехай вибачають, вклонися,
Вклонись босяцюго до ніг.
За те, що тобі все прощали,
Вдягали тебе й берегли.
За те , що терпінню навчали,
Терпіли тебе, як могли.
Останній дзвіночок в садочку,
Не підеш вже більше в садок.
Не гратимеш більше в пісочку,
Бо виріс ти вже Годунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2017
автор: Дідо Миколай