Ой, не світи, Місяченьку, не світи нікому,
коли йтиме козаченько від мене додому.
Коли буде повертатись до дітей, дружини,
щоби люди не дізнались, що був у Галини.
Ой, не світи, Місяченьку, ти у темну нічку,
я ж своєму миленькому подарую свічку.
Щоб та свічка в темну нічку горіла-палала,
бо солодшого за нього я іще не знала.
Ой, не світи, Місяченьку, сховайся за хмари,
в темну нічку краще діють мої чорні чари.
Вони манять і дурманять, збивають з дороги,
у власного ж чоловіка усе ростуть роги…
Ой не світи, Місяченьку, – все йому шепочу
бо я жінка молоденька, ще кохатись хочу.
25.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117052504124
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735202
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.05.2017
автор: Олександр Мачула