Чи Ти зумієш все душі простить?
Палкі злиття, недбалість поцілунків?
Те, що не вміла пити плин століть
І не шаліти від Твого дарунку
Безсмерття в смерті?Потаємний страх
Прихованої в ньому порожнечі?
Звук імені Твого на цих устах
У навісній нестриманості втечі
У забуття? Багатослів'я гріх
Во славу коронованої Рими?!
І крил упертих білий - білий сніг,
Що й у вогні білів неопалимо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735262
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2017
автор: Вадим Димофф