Ніколи не хотіла заміж. Завжди було комфортно наодинці з собою.
Але після перегляду романтичного кіно, або ж якщо не заснути до другої ночі, то з'являється шалена потреба у комусь.
Просто щоб відчувати чиєсь тепло поруч.
Щоб обійнявшись дивитись як сонце ховається за гілками дерев.
Стояти разом у черзі за квитками в кіно, а потім увесь сеанс триматись за руки чи штовхатись за попкорн у спільному відерці і обіцяти наступного разу брати кожному по відерцю. Але наступного разу знову брати одне на двох.
Слухати тишу, насолоджуватися нею. Разом.
Щоб завжди перебивати один одного. Кричати про ненависть, а потім обійматись. Міцно. Як ніколи до того.
В маршрутці слухати музику з твого чи його телефону. Але одну пісню на двох.
Щоб сперечатися хто оплатить проїзд.
Щоб рік чекати разом виходу фільму, а потім не піти на прем'єру, бо хтось з вас захворів і дивитись той фільм в поганій якості з китайськими субтитрами і розкидати по дивану домашній пересмажений попкорн.
Разом ходити за покупками.
Разом складати списки.
Разом обирати країну в яку не поїдете влітку.
Щоб хтось казав що все буде добре і обіймав.
Нічого так не хочеться як любові о пів на третю ночі.
І тоді головне заснути.
До того, як відчуєш що цього у тебе не буде ніколи.
Головне заснути.
до...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2017
автор: Гуцол Оксана