Толя весь рік неспинно працював.
Він випускник, він прагнув і бажав
Іспити скласти легко і чудово.
Крім всього іншого і це не випадково,
Він Край любив і Мову поважав.
Тому навчався, правила вивчав,
Щоб Рідною яскраво говорити.
І потім щоб ніде не червоніти,
Що наголос поставив десь не так.
Яке ж то диво і суцільний жах
Коли питання в тестах розглядали.
Мужі освіти в Толі запитали
Де наголос поставити в словах?
Наприклад, слово «Задниця» існує.
Те слово справді провокує
Бо наголос в трьох випадках можливо
Поставити. І то суцільне диво!
Так «За′дниця», а так «Задни′ця», а може навіть «Задниця′»?
Ми не знайдемо так кінця!
Лиш суть залишиться єдина:
Коли Країна чи Людина
В халепу вскочить величезну
І як життя саме старезну –
Тим словом саме називають її буття
І не чекають швидкого з того вороття!
Мораль єдина все ж існує –
Хай Мова вільная панує
Без видумок і перекосів.
Бо то земля не Малоросів,
А Українців, що єдино
Плекають Мову Солов’їну!
©
https://youtu.be/IKzQdQkP5bY
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735366
Рубрика:
дата надходження 28.05.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко