Квітками на землю весна осипалась,
Пелюстка ажурна - перлина-сльоза.
Зоря, що ще вчора так щиро всміхалась,
Тьмяніє і гасне. Уже відцвіла.
Й бринять тишиною розлогі каштани
Сьогодні, неначе, ввесь всесвіт мовчить.
І слово твоє - це іще одна рана,
Які лікувати вже нема сил.
Заснули самотні вечірні бульвари,
Кожна поезія - сповідь душі.
Безмежно холодна ця прірва між нами.
Одна тільки мить... І навіки чужі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735407
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.05.2017
автор: Kristova