Я залюблений в тебе, твій внутрішній світ,
Шаленію від думки про твої принади
Як же личив тобі пелюсток білих цвіт,
Як іскрились в очах зорепади!
Нерішучість моя, нерозважливий крок
Утворили безодню, що ширилась в часі.
Твої очі тепер в мерехтінні зірок
Наді мною висять на Донбасі.
І з окопу на небо дивлюсь горілиць
Та по днях все життя перебрав, як патрони.
Пам’ятаю усе, до найменших дрібниць… ,
Б’є по нас кулемет з терикону.
Тут по іншому зовсім сприймаєш життя,
День прожитий цінуєш, чи навіть хвилину,
І коли від снарядів двигтить укриття…,
Все до тебе я подумки лину.
Мені вижити тут, на цій клятій війні
Помагає молитва та віра. Надія,
Що попереду в нас найщасливіші дні
І таїнства шлюбу подія...
29.05.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2017
автор: Мирослав Вересюк