Обхопило сонце воду
Обома руками,
Випиває її вроду
Поміж берегами.
А вона втікає в руслі
Річкового шалу,
В неї ноги — довгі, шустрі,
Шукають причалу.
Ще й звивається, мов риба, —
Витікає в море.
То мовчить, неначе глиба,
А лице — суворе.
Дзюркотить, а то співає,
Стримує напругу.
Ну, а сонце доганяє,
Бігає по кругу. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2017
автор: Lana P.