Я відчуваю запах скошених полів,
Любистку, м’яти і синіх волошок.
Бузкове небо. Жайворонка спів.
І повен луг білесеньких ромашок.
Дитинство промайнуло, наче мить.
Мов ніжний сон, мов запах матіоли.
А час летить. Його не зупинить.
Він загрібає все, мов дикуни-монголи.
Ще ніби вчора йшла у перший клас:
У вухах досі ще дзвенить дитячий галас.
Шептались зорі уночі. Я прислухалась,
І наче мить тому я вперше закохалась.
Юнацька кров бурлить в мені, кипить.
Так жити хочеться і гарне щось творити.
Та ніжний спомин серце тяготить –
Дитинства відголос в душі моїй щемить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735720
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2017
автор: Анна Яковчук