Вже сотні раз писати починала,
Слова горять і попелиться жар!
Немов солому в купку поскладала ,
Думки пусті, лишають сум і жаль!
Зайшла в тупик. Чи ж тут і залишуся?
Роазгублена. Куди ж мені іти?
Піду направо, в землю провалюся,
Піду наліво, гори і степи.
Вогонь горить, і догоряє серце,
Вже сил нема ,щоб гори подолать,
В степах давно вже висохло джерельце,
Немає сили ще одне копать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735840
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2017
автор: горлиця