(Переклад з російської, з Наталки Самсонової)
Багато слів є непотрібних,
Багато є ночей порожніх,
І по житті мене, як вітер,
Жене неспокій мій тривожний,
Ми дуже часто помилялись,
Для нас це бу́ла просто гра,
Ми без душі в любов кидались,
Та зрозуміти нам пора:
Ні, ми з тобою – не пара, просто зрозумій,
Ні, ми з тобою – не пара, забуду голос твій,
Ти відпусти всі надії, ночі смак мине,
Відпусти мене, відпусти мене...
На твій дзвінок не відповім я,
Мене прости і забувай,
Свою любов колись зустрінеш,
Ти тільки трохи зачекай,
Вона приходить, чиста й ясна,
Як теплий дощ в весняний день,
Така висока і прекрасна,
Як відгомін твоїх пісень.
4.07.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2017
автор: Олександр Шевченко