Лебідка

Голос  маю  та  й  співаю
Про  красу  земного  раю,
Про  любов  і  про  кохання
Пісня  зрання.

Сама  собі  заспіваю,
Сама  себе  запитаю:
Чом  пісні  не  звеселяють,
Душу  крають?

Бо  не  тої  заспівала,
Нема  того,  що  кохала,
Полетів  у  синє  небо
Білий  лебідь.

Я  лебідкою  лишилась,
Коси  інеєм  покрились,
Наді  мною  пливе  в  небі
Хмарка-лебідь.

Моя  пісня  тихо  ллється,
Хмарка  дощиком  проллється,
І  всміхнеться  враз  привітно
Мені  квітка.

Знов  злетить  пісня  за  хмари,
А  в  ній  ніби  дивні  чари
І  вже  журба  не  клопоче
Серед  ночі.

Душа  моя,  мов  озерце,
Ллється  пісня  з  мого  серця,
Про  любов  і  про  кохання
Пісня  зрання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2017
автор: korneliya