ДАВИДУ ГІНЗБУРГУ, ДРУГУ

Ти  пішов  за  межі  моєї  уяви,  
Тому  до  тебе  я  вже  не  прийду,
Щезли  місця,  де  ми  колись  малювали,
Та  я  не  закінчив  творчу  добу.

Так,  наші  таланти  підхоплені  дітьми,
Тільки  вони  вже  інші,  не  наші,
І  дітей  не  лякають  удари  пітьми  –
Сміливі,  хоч  і  трохи  ледачі.

Ти  пішов  ще  молодий  із  цього  світу  –  
Вже  онуки  тепер  у  фаворі:  
Люблять  Ніку,  модерне  відлиту
В  Інтернеті,  безумовно  й  апріорі!

21.05.2017
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736027
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.06.2017
автор: Левчишин Віктор